Сьогодні, 19 травня, представники органів влади, місцевого самоврядування та громадськості вшанували пам'ять жертв політичних репресій. Квітопокладання відбулося до меморіалу поблизу урочища Триби.
Ще у 2018 році ВР проголосувала за нову редакцію закону «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років». Навіть сама назва цього закону засвідчує часові рамки злодіянь комуністів та той беззаперечний факт, що безбожна антилюдська репресивна машина СРСР працювала на повну не лише при Сталіну… Концентраційні табори… Хтось вважає їх винаходом нацистів. У когось вони асоціюються із безкрайніми просторами Півночі рашистської імперії. І далеко не всі полтавці знають, що в їхньому місті теж існував комуністичний концентраційний табір — задовго до приходу до влади диктаторів Гітлера і Сталіна, задовго до війни між СРСР і Німеччиною. Тож з нагоди Дня пам’яті жертв політичних репресій, який в Україні щороку на державному рівні відзначається згідно з Указом Президента у третю неділю травня, сьогодні розповімо про ленінський, більшовицький концтабір неподалік Полтави, на Шведській могилі (згідно з дослідженнями Леоніда Булави, цей населений пункт до 1929 року існував як окремішний, і не входив ні до складу Полтави, ні Яківців). Жертвами політичних репресій того часу, в’язнями цього концтабору стали понад три сотні осіб.
Український інститут національної пам’яті (УІНП) продовжив створення просвітницьких слайдерів, присвячених територіям РФ, що були історично заселені українцями. Цього разу в УІНП розповіли про Сірий Клин — сибірські території, які колонізували та освоїли українці.
Замість очікуваного старого, культурного шару на археологів чекав післявоєнний, у якому було обмаль знахідок
Пошанування українських героїв та діячів української культури, без Висоцького, комуністів, більшовиків, совдепівських свят, військовиків СРСР, росії і Білорусі: рішенням 28-ої сесії селищної ради №26 та згідно із розпорядженням селищного голови Олени Сидоренко за №41 від 24.04. ц.р. в Оржицькій територіальній громаді перейменовано 40 російських і комуністичних топонімічних назв. Про це повідомили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті (УІНП).
Український інститут національної пам’яті (УІНП) підготував відеопроєкт «Війна і міф». Він включає у себе цікаві і надзвичайно важливі відеоролики, які руйнують поширені російсько-комуністичні міфи та ідеологічне кліше, які вигадала ворожа пропаганда СРСР, щоб наголосити на «великій війні всього радянського народу проти німецько-фашистських військ». У межах угоди про інформаційну співпрацю з УІНП полтавський телеканал «Місто+» продемонстрував ці відео. Формат проєкту – кількахвилинні ролики з потужним відеорядом (хроніка, інфографіка, анімація, карти, архівні світлини, моушн-графіка). Цей проєкт є додатковим джерелом історичної інформації для широкого загалу. Відеоролики присвячені періоду Другої світової війни.
Місто замовило археологам роботи, вартість яких складе до 38 тис. грн. Також дослідникам допоможе комунальна техніка
Археологи знайшли кілька сотень знахідок, які відображають культуру, традиційну для XVII-XVIII століть
Цьогоріч 26 січня рішенням 49-й сесії Полтавської міськради 8-го скликання перейменували вулицю Мічуріна неподалік пров. Кустарного, де мешкав. А також 25 квітня цього року рішенням 49-ої сесії Гадяцької міської ради провулок комсомольця Олега Кошового у Гадячі назвали на честь патріарха краєзнавства Полтавщини. Завдяки йому повернулися із забуття стерті чи зумисне приховані імена борців за незалежність та сторінки нашої історії бурхливого ХХ століття. Його перу належать близько 300 наукових і публіцистичних публікацій, з-поміж яких понад 20 монографій і підручників. Сьогодні Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті розповідає про історика, громадського активіста, краєзнавця, кандидата історичних наук Віктора Ревегука.
На сесії Полтавської міської ради підтримали встановлення щорічного відзначення Дня міста 29 червня. З онлайн-трансляції сесії міськради відомо, що за це рішення проголосували 27 депутатів.